Ручки кулькові

Ви в черговий раз купили кулькову ручку і навіть не здогадуєтесь про те, кому зобов'язані настільки корисним пристосуванням? Подивіться на стрижень своєї ручки: на його кінчику знаходиться маленька кулька, яка і переносить чорнило на папір. На перший погляд, все гранично просто ... Але це тільки здається! Історія винаходу старої доброї кулькової ручки представляє величезний інтерес.

Ім'я першого винахідника кулькової ручки - Джона Лауда - зараз мало кому відоме. Ще в далекому 1888 році він отримав патент на «авторучку з обертовим наконечником» - письмову приналежність з невеликою кулькою на кінці порожнистого стрижня, заповненого чорнилом. На жаль, такому геніальному винаходу не судилося стати товаром: через недосконалість чорнила і системи їх подачі ручка підтікала і постійно садила плями.

Творцем прототипу сучасної ручки кулькової називають угорського журналіста Ласло Біро, який в кінці 30-х років минулого століття придумав в'язкі пастоподібні чорнила і допрацював систему їх подачі. Винайдена ним кулькова ручка була запатентована в 1943 році в США. Цікаво, що в Аргентині, де акулі пера вдалося оселитися в смутні дні війни, кулькові ручки отримали назву Біром (від прізвища - Біро), поширене в країнах Європи і до цього дня.

Сьогодні в світі щосекунди продається близько 125 кулькових ручок, і це тільки підтверджує виняткову зручність і невгасаючу популярність цього письмового приладдя. Читач може запитати: «А що такого собі придумав знаменитий Біро, явивши світу яскравий зразок гарної ручки?» Особливо цінну інформацію журналіст почерпнув від свого брата, який працював хіміком. Той підказав використовувати в ручці чорнила на масляній основі: рівномірно змочуючи кульку, вони не витікали з ручки. Через кілька років кожен бажаючий міг купити кулькову ручку і насолодитися її можливостями в повному обсязі!